начальницький

начальницький
-а, -е.
1) Прикм. до начальник; належний йому.
2) Самовпевнено-суворий, сповнений владності, пихи. || Власт. начальникові (самовпевнене управління начальника; начальникування).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "начальницький" в других словарях:

  • начальницький — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • товариство — начальницький склад польського війська …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • преторій — (преторіум) (лат. начальницький) Місце палатки головнокомандуючого у римському таборі, у подальшому мурована споруда для скарбниці, вівтаря, збереження військових прапорів і трофеїв …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • преторіум — преторій (преторіум) (лат. начальницький) Місце палатки головнокомандуючого у римському таборі, у подальшому мурована споруда для скарбниці, вівтаря, збереження військових прапорів і трофеїв …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • владний — 1) (який має владу; здатний нав язувати свою волю, підкоряти собі), у[в]севладний, повновладний, можновладний; авторитарний, диктаторський (з необмеженою владою) 2) (про тон, жест і под. у якому виражено усвідомлення влади, значущости тощо),… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»